Китай шантажує німецьку фірму Continental через завод у Литві

Фото: dpa Штаб-квартира німецького концерну Continental у Ганновері

Торговельний бойкот Литви, оголошений Пекіном у покарання за фактичне визнання нею незалежності Тайваню, вдарив і по бізнесу Німеччини. ЄС готовий до скарги до СОТ.

Велика німецька компанія стала жертвою політичного конфлікту між Китаєм та Литвою. Щоб покарати маленьку балтійську країну за відкриття в листопаді у своїй столиці представництва Тайваню, влада КНР почала тиснути на фірму Continental — одного зі світових лідерів на ринку автомобільних шин і компонентів для автопрому, що має виробничі майданчики у 58 країнах. Пекін зажадав від концерну з німецького Ганновера не постачати більше на китайський ринок продукцію, виготовлену на його заводі у литовському Каунасі.

Євросоюз готовий поскаржитися на Китай до СОТ

Першим про цей шантаж з боку китайської держави повідомило агентство Reuters з посиланням на два ознайомлених із ситуацією джерела. Сама компанія Continental жодних офіційних заяв поки що не робила, побоюючись, мабуть, ще більше загострити ситуацію. МЗС КНР заперечує тиск на міжнародні концерни, але оголошує Литву ненадійним партнером для китайських підприємств через її позицію щодо Тайваню — його комуністичний Китай вважає частиною своєї території.

Однак політична реакція в Берліні та Брюсселі підтверджує, що інформація відповідає дійсності. За даними Reuters, міністерство економіки ФРН скликає екстрену нараду, а представник Єврокомісії, виконавчого органу Євросоюзу, заявив, що «подібна практика є неприйнятною і має бути припиненою». Якщо цього не станеться, наголосив він, то Єврокомісія направить офіційну скаргу до Світової організації торгівлі (СОТ).

Ба більше, тиск на Continental — не поодинокий випадок, а, вочевидь, частина широкомасштабної кампанії влади КНР. Федеральне об’єднання німецької промисловості (BDI), головна організація ділових кіл ФРН, повідомило Reuters, що під заборону потрапила продукція інших німецьких експортерів, яка містить виготовлені у Литві компоненти. Водночас Пекін прагне запобігти постачанню вироблених у Китаї деталей та обладнання на литовські дочірні підприємства компаній із Німеччини.

Співробітники представництва Тайваню перед офісом у Вільнюсі

 

BDI: Китай фактично оголосив Литві торговельний бойкот

За даними Reuters, такі санкції тією чи іншою мірою торкнулися понад десятка німецьких фірм, головним чином з автомобільної галузі та аграрної сфери. «Новітні заходи Китаю проти Литви починають набувати характеру торговельного бойкоту, який має наслідки для всього ЄС, — заявляють у BDI. — Ми дуже стурбовані тим, наскільки швидко погіршуються відносини між ЄС, а також окремими країнами ЄС, і Китаєм».

Водночас ця впливова підприємницька організація, яка ще три роки тому закликала владу ФРН та ЄС дати відсіч держкапіталізму КНР та його міжнародній експансії, наголошує: «Для BDI цілком зрозуміло, що порушення ланцюжків створення доданої вартості, які становлять суть внутрішнього ринку ЄС, неприйнятна».

Лобісти інтересів великого німецького бізнесу вимагають від країн Євросоюзу виробити у відповідь на дії Пекіна єдину лінію та висловлюють упевненість, що «в довгостроковому плані ескалація з китайського боку стане фатальним голом у власні ворота».

Виробництво автомобільної електроніки на заводі Continental у Ганновері

 

Завод Continental у Каунасі — найбільший індустріальний проєкт у Литві

Поки ж Continental укомплектовує продукцію, яку відправляють до Китаю, деталями, виготовленими на інших його підприємствах, повідомляє економічна газета Handelsblatt з посиланням на джерела в концерні. За їхніми словами, це навряд чи призведе до скорочення виробництва на заводі в Каунасі, оскільки він випускає різноманітну автомобільну електроніку переважно для європейського, а не китайського ринку.

Continental керує ще трьома десятками заводів з випуску саме автомобільної електроніки по всьому світі. Проте попит на неї неухильно зростає, зокрема, через бурхливий розвиток автоматизованого, а перспективі й автономного водіння. Тому німецький концерн ще влітку 2018 року розпочав будівництво заводу в Каунасі з наміром вкласти в нього 95 мільйонів євро упродовж наступних п’яти років і створити близько тисячі робочих місць.

На церемонію початку будівництва приїжджала президент Литовської Республіки Даля Грибаускайте, а першу виробничу лінію восени 2019 року урочисто запускав Гітанас Науседа, який змінив її на посаді глави держави. Це свідчить про велику роль підприємства, яке стало найбільшим інвестиційним проєктом у литовському індустріальному секторі за два десятиліття.
Тож, з точки зору Пекіна, мету для помсти за визнання незалежності Тайваню обрано правильно — бойкот заводу завдасть відчутної шкоди економіці Литви. Новому уряду Німеччини та Євросоюзу треба шукати політичний вихід з конфлікту — або ж вдатися до дієвих заходів задля захисту інтересів каунаського заводу Continental і загалом литовського та німецького бізнесу.

Джерело: Українська служба DW

Комментировать

Ваш электронный адрес не будет опубликован.


*