Конфлікт навколо «Нафтогазу»: держкомпанії стають дійними коровами

Фото: DW / Ганна Бєднова Навколо керівництва «Нафтогазу України» точиться бурхлива дискусія

Після відставки трьох незалежних членів наглядової ради «Нафтогазу України» найближчими днями має розпочатися конкурс з їхньої заміни. Події навколо керівництва ключової держкомпанії викликають негативну реакцію Заходу.

Цього тижня на доручення українського прем’єра Дениса Шмигаля має бути оголошено конкурс із відбору чотирьох незалежних членів наглядової ради (НР) компанії «Нафтогаз України». Уряд вдався до цього після того, як 28 квітня Кабмін звільнив Андрія Коболєва з посади голови правління «Нафтогазу України» і призначив на цю посаду Юрія Вітренка.

Криза корпоративного управління компанією не вщухає і досі. На початку вересня три незалежні члени наглядової ради «Нафтогазу» заявили про складення повноважень. Експерти вбачають у переформатуванні керівництва «Нафтогазу» намір влади президента Володимира Зеленського перехопити контроль за прибутками державних енергокомпаній.

Скандальна відставка

На брифінгу 8 вересня голова НР Клер Споттісвуд (Великобританія) та члени НР Бруно Лескуа (Франція) і Людо Ван дер Хейден (Бельгія) пояснили свою відставку призначенням головою правління «Нафтогазу України» Юрія Вітренка.

«Ми дуже стурбовані майбутнім «Нафтогазу»: нас турбує і фінансовий стан, і можливість вести виробництво, оскільки інвестиції не йдуть. Юрій (Вітренко) не дозволяє робити інвестиції, компанія ніби в замороженому стані, і люди бояться», — заявила Споттісвуд. «Ми жодного рішення не можемо ухвалити, не хочемо бути свідками того, що робиться за Вітренка», — додав Лескуа.

Це сталося після провалу останнього засідання НР 6 вересня. Тоді рада зібралася звільняти Юрія Вітренка, призначення якого Нацагентство із запобігання корупції визнало порушенням антикорупційного законодавства. Крім того, під час свого візиту до США на початку вересня президент України Володимир Зеленський підписав спільну заяву про партнерство, де пообіцяв «розширення реформи корпоративного управління в державних енергетичних компаніях».

Натомість, як стверджує голова Ради громадського контролю при НАБУ Марк Савчук, під час засідання НР троє «представників держави» заявили, що за вказівками з офісу Зеленського вони будуть блокувати звільнення Вітренка.

Скандал навколо «Нафтогазу України» спалахнув після призначення головою правління Юрія Вітренка

 

«Я маю документ про виклик на допит у Держбюро розслідувань однієї з членів наглядової ради Юлії Ковалів напередодні засідання. Це фірмовий почерк Єрмака, так членам наглядової ради дають зрозуміти, що вони є під пресом офісу президента», — сказав DW Савчук. За його словами, насправді у відставку разом з незалежними членами наглядової ради подали ще й двоє її членів від держави, в тому числі й Ковалів. Але Кабмін затвердив лише відставку трьох незалежних членів. Громадський активіст вважає це свідченням того, що офіс Зеленського прагне утримувати покірних йому функціонерів НР заради посилення впливу президента на діяльність «Нафтогазу».

Активність олігархів і корупційні ризики

Чутливість теми корпоративного управління великими державними монополістами України для Заходу пояснюється високими ризиками і масштабами корупції в цих компаніях. «Колега, який працював в Україні, сказав мені: «Система не просто корумпована — корупція і є самою системою», — написав у впливовому діловому часописі Forbes американський енергоексперт Ллевеллін Кінг.

Своєю чергою, колишній член НР «Нафтогазу», а нині старший радник з енергобезпеки президента США Амос Хохштайн після свого звільнення з посади в Україні в жовтні 2020 року заявив у своїй колонці для Kyiv Post: «Компанія була змушена витрачати нескінченну кількість часу на боротьбу з політичним тиском та спробами олігархів збагатитися за допомогою різних сумнівних угод».

Радник Байдена з енергетичних питань Амос Хохштайн

 

9 вересня речник Держдепартаменту Нед Прайс на брифінгу сказав, що Вашингтон виступає за пошук рішення кризи корпоративного управління «Нафтогазу», яке «відповідатиме принципам корпоративного управління, передбаченим Організацією економічного співробітництва та розвитку». Прайс закликав форсувати ці зусилля, особливо з огляду на агресію Росії та окупацію нею частини української території. Раніше кадрові зміни в «Нафтогазі» критикували й країни Великої сімки.

Проте український фінансист Сергій Фурса переконаний, що найбільшої шкоди останні подій в керівництві «Нафтогазу» завдають самій Україні. Він не виключив, що після скандальної відставки незалежних членів НР зі своїх посад підуть досвідчені члени правління цієї компанії, що може призвести до скасування кількох домовленостей про розробку ділянок з видобутку газу в Україні західними компаніями разом з «Нафтогазом». «Ми бачимо, що зараз ці інвестиційні плани поставлено на паузу, якщо взагалі не забуто назавжди», — сказав Фурса DW.

Популізм та інстинкти самозбереження

Ідея корпоративного управління полягала у відокремленні політиків від управління держкомпаніями, щоби не було корупції і щоб ці компанії не використовували в приватних інтересах політики, нагадав Фурса. За таких обставин «Нафтогаз України» став високоприбутковою компанією з більш прозорою діяльністю, спромігся відмовитися від газової залежності від Росії і виграти кілька арбітражних процесів у російського «Газпрому». Нинішні можновладці, на думку Фурси, зрозуміли, що їм не подобається, коли НР «Нафтогазу» заважала їхньому доступу до ресурсів компанії, «щоби інвестувати їх, наприклад, у «велике будівництво доріг».

Історія з «Нафтогазом» є частиною більш широкого процесу, вважає президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар. «Влада бере під ручне управління всі великі державні компанії, і пріоритет тут віддається, перш за все, компаніям енергетичного сектору», — сказав DW експерт. Він нагадав, що ще в квітні віце-спікер Верховної Ради від партії «Слуга народу» Руслан Стефанчук зареєстрував законопроєкт, який зобов’язував посилення та ускладнення декларування майна іноземцями, які входять до наглядових рад державних банків та підприємств. А в травні депутати від «Слуги народу» зареєстрували ще один проєкт закону, за яким дозволялося звільнити членів НР «Нафтогазу», якщо вони не є громадянами України, заднім числом.

Першою жертвою цієї політики адміністрації Зеленського, як зазначив Гончар, став державний концерн «Енергоатом», після звільнення 2019 року його президента Юрія Недашковського. Але контроль за високоприбутковим «Нафтогазом України» для владної команди Зеленського ще більш важливий.

«Економічна політика цієї влади провальна, і внаслідок цього ми можемо дочекатися позачергових виборів, за яких влада популістів буде намагатися заморозити або навіть знизити комунальні тарифи та ціни на газ попри  зростання його ціни на світових ринках», — сказав Гончар. З цієї причини він вважає, що застереження з боку Вашингтона і Брюсселя стають для влади Зеленського нецікавими, а встановлення контролю за «Нафтогазом» — фактором політичного виживання.

Джерело: Українська служба DW

 

 

Комментировать

Ваш электронный адрес не будет опубликован.


*