Що кажуть українці про загрозу вторгнення Росії

Фото: Getty Images Пам’ятна алея про Другу світову війну у Києві

Соціологи опитали українців, як вони сприймають скупчення російських військ на кордоні України та чи готуються до можливого вторгнення РФ.

 

Ситуація на українсько-російському кордоні у зв’язку із накопиченням військ РФ залишається напруженою. Західні країни поєднали зусилля у спробах змусити Кремль до деескалації. Через загрозу нового вторгнення Росії в Україну низка країн, у тому числі США та Велика Британія, вирішили евакуювати сім’ї дипломатів.

 

Українська влада, своєю чергою, каже, що, незважаючи на реальність загрози, очікувати російського вторгнення найближчим часом не варто.

 

Тим не менш, в українському сегменті соцмереж все частіше з’являються різні поради про те, як правильно зібрати «тривожну валізку» або як діяти у разі повномасштабної війни. Як усю цю ситуацію сприймають українці?

 

 

Лише половина українців вірить у загрозу вторгнення

 

За даними січневого дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), 48,1% опитаних українців вважають загрозу нового вторгнення Росії в Україну реальною. 39,1% респондентів не вірять у неї, ще 12,8% не визначились із позицією або відмовилися відповідати.

 

Як зазначають соціологи КМІС, ставлення українців до цієї ситуації практично не змінилося з часу попереднього дослідження, проведеного в середині грудня. Тоді реальною загрозу назвали 49,2% респондентів.

 

Як пояснив DW генеральний директор КМІС Володимир Паніотто, в Україні, як і у світі загалом, громадська думка формується досить швидко і потім суттєво вже не змінюється.

 

Це зумовлено тим, що люди складають свою думку про події або явища під впливом певної інформації. Надалі вони шукають джерела, які підтверджували б її, і таким чином зміцнюються у своїй думці.

 

«У наш час, коли в Україні, особливо за останні два роки, зросла кількість користувачів інтернету та соціальних мереж, цей процес дуже посилився. Це сталося через те, що соцмережі працюють швидко, а їх алгоритми налаштовані так, щоб показувати людям саме ту інформацію, яка їм подобається», – каже соціолог.

 

За рахунок цього навколо людей формується певна інформаційна «бульбашка», а їхні погляди «цементуються», і змінити їх складно, пояснює Паніотто.

 

 

Що впливає на погляди українців

 

«Віра в те, що Росія не нападе, може ґрунтуватися на широкому діапазоні причин — від симпатій до РФ до впевненості в тому, що реакція України та світової спільноти не дозволить РФ розпочати війну. Ще частина може сприймати дії Росії як шантаж», — пояснює заступник директора соціологічної служби Українського центру економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова Михайла Міщенка.

 

Так, українці, які вважають, що реакція світової спільноти здатна вплинути на Росію, більше впевнені в тому, що вторгнення не відбудеться, пояснює експерт. Частково змінити їхню думку може нова інформація – наприклад, про рішення про евакуацію сімей західних дипломатів.

 

Проте цей вплив не слід вважати очевидним: деякі жителі України можуть сприймати евакуацію як спробу країн убезпечити своїх громадян, а інші – вірити в те, що таким чином західні посольства перестраховуються, каже Міщенко.

 

Втім, на думку Паніотто, ця інформація мала б збільшити кількість українців, які вірять у реальність вторгнення. Однак це не означає, що практичну підготовку до нього почнуть усі: частина людей, як і раніше, вважатиме, що ризику нападу немає.

 

«Звичайно, люди, які вважають загрозу ймовірною, більше готуватимуться до неї, ніж ті, хто в це не вірить. Хоча це все ж таки залежить від досвіду людини: чи збирати речі, які можна буде швидко взяти з собою, або, наприклад, шукати зброю», — каже Паніотто.

 

Як зазначає соціолог, більш показовими в цьому питанні є дані грудневого опитування КМІС. Тоді соціологи визначили, що у разі вторгнення Росії чинити збройний опір готові 33,3% опитаних українців, а протидіяти іншими способами, наприклад, протестувати – 21,7%.

 

Про готовність виїхати до безпечнішого регіону України тоді заявили 14,8%, а за кордон — 9,3% респондентів. Не робити нічого мали намір 18,6% опитаних, а 12,1% не визначилися із планом дій.

 

Джерело: Російська служба DW

 

 

Комментировать

Ваш электронный адрес не будет опубликован.


*