Захист від Білорусі. Україна будує ще одну Стіну

Фото: mvs.gov.ua Кордон між Україною та Білоруссю зараз

Ситуація з мігрантами на білорусько-польському кордоні змусила Україну почати дбати про безпеку на північному кордоні.

 

Міграційна криза на кордоні Білорусі з Євросоюзом змусила 12 країн ЄС просити в Брюсселя грошей на будівництво стін і загороджень на своїх зовнішніх кордонах. Ще влітку Україна допомагала Литві колючим дротом, аж тепер сама зміцнює кордон з Білоруссю. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

 

Сьогодні кордоном можуть скористатися мігранти, а завтра — диверсійні групи

 

Кілька українських високопоставлених політиків минулого тижня заявили, що необхідно зміцнити кордон з Білоруссю та Росією. Йдеться не лише про військовослужбовців, прикордонників і нацгвардійців, а й про фізичне загородження.

 

Фортифікаційні споруди на кордоні з Росією, який було делімітовано (позначено на карті), але не демарковано (позначено на місцевості), Україна почала будувати ще 2014 року.

 

Стіна передбачає інженерно-технічне облаштування держкордону для стримування незаконного перетину контрабандистами чи диверсійними групами.

 

Це не лише паркан, а також протитанкові рови, спостережні вежі, засоби сигналізації та відеоспостереження, опорні пункти для прикордонників уздовж майже 2 тисяч кілометрів.

 

Проект отримав назву Стіна і на сьогоднішній день готовий трохи більш ніж на 50 відсотків. Загальна очікувана вартість проекту — 4,1 мільярда гривень. Будівництво мало закінчитися в 2018 році.

 

Такі захисні споруди на кордоні – поширене явище. Наприклад, їх уже звели і досі зводять в країнах Балтії.

 

«Витрачають вони на це, повірте, набагато більше, ніж ми. І їхній досвід підтверджує, що найефективніше для контролю за кордоном — саме системи відеоспостереження та контролю, сигналізації», — розповів представник Держприкордонслужби Андрій Демченко.

 

Середня вартість робіт у цих країнах різниться. 29 тисяч євро за кілометр у Литві, 75 тисяч – у Латвії та 1,6 мільйона – в Естонії.

 

«Минулого року ми отримали дозвіл на провадження господарської діяльності. І замість того, щоб закуповувати колючий дріт, ми зможемо його виробляти самі, і його вартість буде в рази менша», — додав Демченко.

 

Стіна на кордоні між Україною та Росією // Цензор.net

 

 

Про необхідність інженерного облаштування кордону України з Білоруссю заявили у зв’язку з міграційною кризою, яка з особливою силою вибухнула останніми тижнями.

 

Про те, що мігранти можуть загрожувати Україні, 10 листопада заявив прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, коли виступав у польському парламенті після поїздки на кордон з Білоруссю.

 

«Ми усвідомлюємо, що є ризик, що якщо цей кордон буде дуже щільним, міграційні потоки можуть пройти через Україну, тому ми вживаємо відповідних заходів для зміцнення цього кордону по всій довжині», — сказав Моравецький.

 

Невдовзі голова МВС Денис Монастирський заявив, що Україна готується до сценаріїв, подібних до тих, що відбуваються сьогодні на польсько-білоруському кордоні. На засіданні РНБО визначили 10 уразливих ділянок на 200 кілометрах кордону у Волинській області, тепер там провадять інженерне облаштування. Про це в матеріалі Відповідь буде жорстка.

 

 

 

Зрештою міграційна криза Україні загрожує не напливом мігрантів, каже міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, коли дає пояснення, чому необхідно зміцнити кордон з Білоруссю.

 

«Їх [мігрантів] все одно можна затримати і повернути туди, звідки вони прийшли. Але сам факт використання кордону для нелегального такого таємного перетину… Сьогодні ним можуть скористатися мігранти, а завтра — диверсійні групи», — сказав Кулеба.

 

Він додав, що диверсанти можуть зайти в Україну з Білорусі за російським наказом для того, щоб дестабілізувати ситуацію в країні, влаштувати терористичні акти. За словами міністра, саме з цих причин Президент Володимир Зеленський вирішив негайно мобілізувати військових, щоб зміцнити кордони.

 

Протяжність українсько-білоруського державного кордону становить 1 084 кілометри. Він відокремлює Волинську, Рівненську, Житомирську, Київську і Чернігівську області України від білоруської Брестської та Гомельської областей.

 

Майже 750 кілометрів кордону проходять сушею, 325 кілометрів — річками, ще приблизно 120 кілометрів — через зону відчуження неподалік Чорнобильської АЕС.

 

Зараз тут практично нічого немає, демаркація кордону, як його було визначено в 1997 році, триває досі.

 

Кордон України і Білорусі

 

 

«Демаркація — на завершальному етапі. Демаркаційна комісія ще встановлює місця для прикордонних знаків. Інженерне облаштування — це інша складова. На жаль, у тому вигляді, який хотілося б мати державі, ця ділянка не облаштовувалася», — пояснив в інтерв’ю DW прес-секретар ДПСУ.

 

В МВС підрахували, що бюджету України будівництво повноцінної огорожі принаймні на найнебезпечніших ділянках українсько-білоруського кордону коштуватиме 7 мільярдів гривень.

 

Протяжність 10 найнебезпечніших ділянок для масового перетину нелегалами з півночі — 270 кілометрів, щоб їх закрити найпростішим інженерним загородженням — спіральним колючим дротом Єгоза, потрібно 189 мільйонів гривень, заявив директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко.

 

Він нагадав, що між українською та білоруською сторонами з 2020 року діє угода про реадмісію. Згідно з нею нелегали, які потрапили з України в Білорусь чи навпаки, мають бути видворені, а країна, з якої вони прийшли, зобов’язана прийняти їх назад. Аналогічну угоду з ЄС Мінськ розірвав.

 

Надалі, якщо буде виділено кошти, на кордоні з Білоруссю планують вирити загороджувальний рів, побудувати паркан, що захищає від вандалів, а також вежі спостереження та дорогу, паралельну кордону. Фактично йдеться про продовження Стіни.

 

Експерти, яких опитало DW, підтримують ідею про облаштування українсько-білоруського кордону, але мають побоювання, що буде повторення невдачі зі Стіною.

 

Відволікти від України. Криза міграції на вині РФ

 

«Будівництво — не зовсім вдалий термін для цього. На певних ділянках це справді може бути контрольна смуга, дротяна огорожа, паркан. Але насамперед має бути система цілодобового спостереження», — вважає співдиректор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

 

Білорусько-український експерт аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігор Тишкевич вважає малоймовірним сценарій масового проникнення мігрантів з Білорусі в Україну, бо Україна не їхня мета і вона не має відкритого кордону з ЄС. Але сам він підтримує ідею про облаштування кордону.

 

«Відкинувши політичні питання між Мінськом і Києвом, мігрантів, згадаємо такі речі, як контрабанда, контроль за переміщенням товарів, незаконний перетин кордону — починаючи від копачів бурштину, закінчуючи ягідниками. Тому в будь-якому разі інженерна інфраструктура нагляду за кордоном потрібна, якщо держава себе поважає», — сказав він.

 

Комментировать

Ваш электронный адрес не будет опубликован.


*